Організація як обєкт менеджменту


« Хороші менеджери повинні бути шахістами а справжні лідери - егоїстами   |   Найважливіші етапи становлення теорії менеджменту ЗМІ »

Під словами «свідомо координоване» розуміється управління, під «соціальною освітою» - те, що організація складається з людей або груп осіб, що взаємодіють між собою». Таким чином, «організаційні процеси містять в собі соціальну суть, а взаємодія членів груп повинна бути збалансована і припускає необхідність координації».
Ці два аспекти організації, на нашу думку, безпосередньо зачіпають проблему ефективності менеджменту.

По-перше, якщо свідома координація, за твердженням автора, розуміється як управління в цілому, то за логікою речей ефективність управління повинна бути зосереджена у функції координації.
Проте що таке координація? І за допомогою яких механізмів можна її здійснювати? У сучасній вітчизняній літературі по управлінню поня¬тие координації зводиться або до розряду структурно-змістовного аспекту управління разом з іншими аспектами, такими, як регулювання, планування, організація, контроль (облік), дослідження і активізація, або як одна з функцій управління виробничими функция¬ми - планування, прогнозування, організація, координація, стимули¬рование і контроль діяльності працівників; або як функція про¬цесса управління, безперебійність, що забезпечує його, і безперервність, головне її завдання - досягнення узгодженості в роботі всіх ланок організації шляхом встановлення раціональних зв′язків (комунікацій) між ними, причому ця функція забезпечує взаємозв′язок всіх осталь¬ных функцій управління - планування, організовиванія, мотивації і контроля3; або координація є процесом розподілу діяльності в часі, забезпечення взаємодії визначених або всіх частин організації на користь виконання тих, що стоять перед нею за¬дач, і вона забезпечує цілісність, стійкість організації.
У всіх цих визначеннях, за винятком останніх два, координація рас¬сматривается як одна з багатьох функцій управління. Якщо це так, то¬гда організація позбавляється найголовнішої основи - цілісності і устой¬чивости, і проте дослідження ефективності її менеджменту ста¬новится даремним. За допомогою яких механізмів координаційна діяльність здійснюється? Тільки Мільнер Би.
пропонує наступні механізми: неформальні, непрограмовані, програмовані безлич¬ные, програмовані індивідуальні і програмовані групові. Очевидно, що йдеться про механізми ухвалення управлінських рішень, хоча даний автор прямо не говорить про це. Ці механізми ухвалення рішень добре описані в роботі.


Tags: , , , , , , , ,

Інші записи




Загальне
, 0.580 seconds, 1.096 Mb,
Copyright © 2009  Теорія менежмента  »  Загальне