This entry was posted on Sunday, January 11th, 2009 at 09:15 and is filed under Інвестиційний менеджмент. You can follow any responses to this entry through the feed. Both comments and pings are currently closed.


Основні напрями розвитку інвестиційного менеджменту на федеральному і регіональному рівнях
« Полягання інвестиційного клімату в Росії і шляху його стабілізації | Початкові посилки і принципи оцінки ефективності інвестиційних проектів »
Формування інвестиційної політики регіонів відбувалося у вельми нeoднopoдныx стартових умовах, зокрема, при різній забезпеченості засобами виробництва. Неоднаковими були і шляхи подолання інвестиційних труднощів.
В цілому аналіз післяреформеної господарської динаміки в крупних економічних районах Росії виявляє погіршення інвестиційної ситуації в напрямі північний “захід - південний схід”. Частка федерального бюджету в загальному об’ємі інвестицій в російську економіку впродовж останніх років скорочувалася: у 1998 р. - 5,1%, в 2000 р. - 3,6%.
З регіональних і місцевих бюджетів засобів поступало дещо більше - близько 10%.
Основними елементами інвестиційної політики на мезорівні національної економіки є:
- ухвалення власного законодавства, регулюючого інвестиційний процес;
- надання інвесторам в межах своїх повноважень різних пільг і стимулів фінансового і нeфинaнcoвoгo характеру;
- створення організаційних структур по сприянню інвестиціям;
- розробка і експертиза інвестиційних проектів за рахунок державних джерел фінансування;
- надання сприяння інвесторам в отриманні митних пільг;
- надання гарантій і пopyчитeльcтв банкам під кошти, що виділяються ними, для реалізації відібраних на конкурсній основі інвестиційних проектів;
- акумуляція засобів населення шляхом випуску муніципальних позик.
Форми і методи стимулювання інвесторів російськими регіонами вже сьогодні відповідають світовій практиці: пільгове оподаткування, гарантії, забезпечення земельними ділянками, інформаційне забезпечення.
В більшості російських регіонів, що випробовують брак фінансових коштів для прямої підтримки конкретних проектів, використовуються непрямі її форми. Це, по-перше, звільнення на певних умовах від сплати до регіонального бюджету податку на прибуток і податку на “майно (як варіант - зниження їх ставок).
Зокрема, в 1999 році податкові пільги інвесторам застосовувалися в тридцяти дев′яти суб’єктах федерації, а також вo багатьох муніципальних утвореннях. По-друге - відстрочення по податках і орендних платежах. По-третє - надання будівель і земель, право розпорядження якими належить регіональним або муніципальним адміністраціям.
По-четверте - видача гарантій регіональних і місцевих органів влади.
Pages: 1 2
Tags: бувальщина, гаранти інвестицій, дина, з, мезорівень економіки, південь, стимулювання інвесторів, ц, інвестиційна політика
Інші записи
