У 1860 - 1870 р.
учені Московського вищого технічного училища розробили методику раціоналізації трудових рухів, що отримала медаль на Усесвітній торговій виставці у Відні в 1873 р.
З 1908 р. в Росії почали видаватися збірки перекладів зарубіжних видань в області наукового менеджменту: «Адміністративно-технічна бібліотека». У ряді вищих учбових закладів почали викладати організаційно-управлінські дисципліни, наприклад, в 1911 - 1912 р. в Петербурзькому політехнічному інституті И. Семеновым читався курс «Організація заводського господарства».
В Росії після революції, що відбулася, достатня багато уваги приділялося науковим дослідженням в області організації праці, управління і раціоналізації роботи підприємств. У Москві, Харкові, Таганрозі і Казані були створені інститути праці, що ведуть дослідження в питаннях наукової організації праці.
Централізоване планування зажадало розробки методики складання міжгалузевих балансів, складання перспективних і річних народногосподарських планів.
Найбільш плідним розвиток вітчизняного менеджменту був в 20-і роки ХХ століття, в період нової економічної політики. Створений план ГОЕЛРО, перший п’ятирічний план. …

концепція →

Інші записи



, 0.558 seconds, 1.059 Mb,
Copyright © 2009  Теорія менежмента